Корпоративний контент

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про товариство з обмеженою та додатковою відповідальністю» Корпоративний договір – це договір, за яким учасники товариства зобов’язуються реалізовувати свої права та повноваження певним чином або утримуватися від їх реалізації, є безвідплатним і вчиняється в письмовій формі. Корпоративний договір, який не відповідає цим вимогам, є нікчемним. Стороною корпоративного договору також може бути саме товариство та треті особи.

Корпоративний договір визначає умови, на яких учасник має право або зобов’язаний купити або продати частку у статутному капіталі (її частину), а також визначати випадки, коли таке право або обов’язок виникає, тобто в загальному регулює способи здійснення учасниками своїх прав та обов’язків.

Важливо зауважити:

• Корпоративний договір, яким встановлюється обов’язок учасників забезпечити голосування згідно з вказівками органів управління товариства, є нікчемним;
• Договір, укладений стороною корпоративного договору на порушення такого корпоративного договору, є нікчемним, якщо інша сторона за договором знала або мала знати про таке порушення;
• Зміст корпоративного договору не підлягає розкриттю і є конфіденційним, якщо інше не встановлено законом або договором;
• Корпоративний договір, стороною якого є держава, територіальна громада, державне або комунальне підприємство чи юридична особа, у статутному капіталі якої 25 і більше відсотків прямо або опосередковано належить державі або територіальній громаді, оприлюднюється протягом 10 днів з моменту його укладення шляхом розміщення на сайті відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування.

Зважаючи на турбулентність процесів в мікро та макроекономіці, в основі причин яких є безліч факторів , а саме: пандемія коронавірусу, а з  24 лютого додалась ще і війна Росії проти України, захист прав учасників ТОВ, спільне підприємництво, реолокація бізнесу за кордон, інвестиційні проекти та інші фактори, збільшують кількість запитів до адвокатів щодо розроблення проектів корпоративного договору, умови яких змогли б якнайкраще захистити права учасників (сторін) таких договорів.

Отже, основні рекомендації при укладанні корпоративного договору:

• Дотримання форми укладання корпоративного договору, так відповідно до Закону, договір є безвідплатним та і вчиняється в письмовій формі. На мою думку, саме корпоративні договори слід завіряти нотаріально, оскільки нотаріус перевірить повноваження підписанта, встановить особу такого учасника, що у випадку виникнення спорів у майбутньому, підвищить шанси на успішний захист ваших прав та інтересів.
• У разі створення нового бізнесу при укладанні корпоративного договору важливою умовою є «lock-up period», тобто заборона відчуження (продажу) часток учасників ТОВ протягом встановленого терміну, сюди можна включити умови, що обмеження діятиме до досягнення юридичною особою відповідних фінансових показників або настання певних обставин;
• Зазначення умови про переважне право, суть полягає в праві першої відмови або праві першої пропозиції. Дану норму регулює ст. 20 ЗУ «Про Товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», Учасник товариства має переважне право на придбання частки в статутному капіталі (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі. Учасник товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, зобов’язаний письмово повідомити про це інших учасників товариства та поінформувати про ціну та розмір частки, що відчужується, інші умови такого продажу. Якщо жоден з учасників товариства протягом 30 днів з дати отримання повідомлення про намір учасника продати частку (частину частки) не повідомив письмово учасника, який продає частку (частину частки), про намір скористатися своїм переважним правом, вважається, що такий учасник товариства надав свою згоду на 31 день з дати отримання повідомлення, і така частка (частина частки) може бути відчужена третій особі на умовах, які були повідомлені учасникам товариства. Якщо учасник товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, отримав від іншого учасника письмову заяву про намір скористатися своїм переважним правом, такі учасники зобов’язані протягом одного місяця укласти договір купівлі-продажу пропонованої до продажу частки (частини частки). У разі ухилення продавця від укладення договору купівлі-продажу покупець має право звернутися до суду із позовом про визнання договору купівлі-продажу частки (її частини) укладеним на запропонованих продавцем умовах. У разі ухилення покупця від укладення договору купівлі-продажу продавець має право реалізувати свою частку третій особі на раніше повідомлених учасникам товариства умовах.

На мою думку, у випадку застосування переважного права, слід вказати алгоритм продажу частки з зазначенням формули визначення вартості частки та/або акредитованих організацій , які визначатимуть ринкову вартість частки учасника, який виходить з ТОВ, оскільки судова практика показує, що визначення вартості частки учасників, які продають свою частку є найчастішим предметом спору.

• Конфліктологія корпоративних спорів (англ. deadlock) . Виникають різні ситуації: відмінність бачення розвитку бізнесу, укладання контрактів з інвесторами, фінансовими установами, виплати дивідентів , різний погляд щодо управління підприємством та інше, призводить до конфліктів між учасниками. В вітчизняній та закордонній практиці є багато способів вирішення спорів, наприклад: техаський метод; голандський аукціон; російська рулетка та інші, тому важливо вказувати в договорі алгоритм дій при виникненні проблемних ситуацій.  Основним нюансом в цьому є узгодження шляхів вирішення спорів на етапі підписання корпоративного договору.
• Безвідклична довіреність як одна з гарантій виконання корпоративного договору. Частиною 1 ст. 8 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено, у разі якщо довіреність видається з метою виконання або забезпечення виконання зобов’язань учасників як сторін корпоративного договору, предметом яких є права на частку у статутному капіталі або повноваження учасників, або у зв’язку з передачею частки у статутному капіталі в заставу на підставі договору застави частки у статутному капіталі товариства з метою забезпечення виконання зобов’язань заставодавця на користь заставодержателя, довіритель може зазначити у довіреності, щодо закінчення її строку вона не може бути скасована без згоди представника або може бути скасована лише у випадках, передбачених у довіреності (безвідклична довіреність). Безвідклична довіреність – це довіреність, яка протягом певного часу не може бути скасована («відкликана») довірителем. В Україні така довіреність може бути видана лише у випадках передбачених законодавством і одним з таких випадків є виконання або забезпечення виконання зобов’язань учасників як сторін корпоративного договору.
• non-compete clause – угода про неконкуренцію, більшості випадків зазначають, що учасники при виході з юридичної особи та завершенні співпраці не будуть розголошувати секретну інформацію, отриману під час співпраці, не будуть займатись аналогічною діяльністю, не будуть брати участь в аналогічних або схожих проектах. В корпоративному договорі слід вказати відповідальність за порушення умов договору  утому числі принципу non-compete clause, це можуть бути: штрафні сакції, стягнення збитків, сплати неустойки, штрафні опціони, розірвання договору та інше.
• Запевнення та компенсації- новели ЗУ « «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» та встановлення правового режиму Дія City. Запевнення– це обставина на яку сторони покладались при укладенні договору, тобто якщо б цієї обставини не було, то і договір сторони не уклали. На практиці, це можуть бути гарантії про відсутність боргів чи прав на частку зі сторони третіх осіб, у випадку недотримання зазначених запевнень, сторона- порушник буде зобов’язана сплатити іншій стороні компенсацію.  Сторони договору можуть погодити перелік запевнень та компенсацій щодо обставин, які мають значення для укладення, виконання або припинення такого договору.

З  прийняттям ЗУ ««Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» та встановлення правового режиму "Дія  City", в вітчизняну правову систему імплементуються деякі норми англійського права, а саме: законодавець запровадив гнучкі інструменти залучення інвестицій, пільгові режими оподаткування, опціонна політика компаній, конвертована позика, вибір права, арбітрабельність, значні правочини, правочини з заінтересованістю та інше, тому для розроблення найоптимальнішого проекту корпоративного договору вашої компанії, який надасть вам надійність та впевненість у майбутньому бізнес-проекті – звертайтесь за вищевказаними реквізитами.